Стоїть гора високая

Стоїть гора високая,
Попід горою гай,
Зелений гай густесенький,
Неначе справді рай.

Під гаєм в'ється річенька,
Як скло вода блищить
Долиною зеленою
Кудись вона біжить.

Край берега, у затишку,
Прив'язані човни
Там три верби схилилися,
Мов журяться вони,

Що пройде красне літечко,
Повіють холода,
Осиплеться їх листячко
І понесе вода.

Журюся я над річкою...
Біжить вона, шумить,
А в мене бідне серденько
І мліє, і болить

Ой, річенько, голубонько!
Як хвилечки твої,
Пробігли дні щасливії
І радощі мої,..

До тебе, люба річенько,
Ще вернеться весна,
А молодість не вернеться.
Не вернеться вона!

Стоїть гора високая,
Зелений гай шумить;
Пташки співають голосно,
І річечка блищить

Як хороше, як весело
На білім світі жить!..
Чого ж у мене серденько
І мліє, і болить?

Болить воно та журиться,
Що вернеться весна,
А молодість не вернеться,
Не вернеться вона!